Харчові волокна

Рекомендовано

2 досліджень · 1 рекомендація

Останнє оновлення: 25 лютого 2026 р.

Харчові волокна – Діабет 2 типу
Рекомендовано2 досліджень

Збільшення споживання харчових волокон пов’язане зі зниженням ризику розвитку діабету 2 типу на 15–30 %.

Масштабне дослідження типу «випадок-когорта», проведене у восьми європейських країнах (11 559 випадків діабету, 15 258 учасників субікогорти, 10,8 років спостереження), показало, що найвища квартиль показника споживання клітковини знижує ризик розвитку діабету на 18 % (відносний ризик – 0,82; 95% довірчий інтервал: 0,69–0,97). Метааналіз 19 когортних досліджень підтвердив зменшення ризику на 9 % при збільшенні загального споживання клітковини на 10 г/день (відносний ризик – 0,91; 95% довірчий інтервал: 0,87–0,96). Огляд 185 проспективних досліджень, що охоплював майже 135 мільйонів людино-років, продемонстрував зниження захворюваності на діабет 2 типу на 15–30 % серед осіб із найвищим рівнем споживання клітковини. Аналіз залежності «доза — відповідь» визначив оптимальний поріг споживання у 25–29 г/день, при цьому було виявлено потенційну додаткову користь при більш високих рівнях. Згідно з системою GRADE, рівень достовірності доказів оцінено як помірний, причому маса тіла частково опосередковує захисний ефект.

Докази

Автори: Cummings, John, Mann, Jim, Mete, Evelyn, Reynolds, Andrew, Te Morenga, Lisa, Winter, Nicola

Опубліковано: 2 лютого 2019 р.

Аналіз 185 перспективних досліджень, що охоплювали майже 135 мільйонів людино-років, показав зниження захворюваності на діабет 2 типу на 15–30% у порівнянні між групами людей із найвищим і найнижчим рівнем споживання харчових волокон. Криві «доза — реакція» визначили значення в 25–29 г/день як поріг для найбільшого зниження ризику, при цьому наявні дані свідчать про те, що ще вищі дози можуть забезпечити навіть більший захист. Переконливі дані щодо залежності «доза — реакція» підтверджують потенційний причинно-наслідковий зв’язок. Рівень достовірності доказів оцінено як помірний відповідно до методології GRADE. Надійність було підтверджено за допомогою аналізу чутливості, метарегресії, тестування залежності «доза — реакція» та аналізу підгруп із використанням моделей з урахуванням випадкових ефектів.

Автори: InterAct Consortium

Опубліковано: 1 липня 2015 р.

У дослідженні EPIC-InterAct, що передбачало аналіз когорти та окремої підгрупи (11 559 випадків діабету, 15 258 учасників підгрупи, спостереження протягом 10,8 років у восьми європейських країнах), виявилося, що найвищий рівень споживання харчових волокон порівняно з найнижчим пов’язаний зі зниженням ризику (HR 0,82; 95% ДІ: 0,69–0,97) після коригування на фактори способу життя та харчування. Метааналіз 19 когортних досліджень підтвердив цей зв’язок із сукупним відносним ризиком (RR) 0,91 (95% ДІ: 0,87–0,96) на кожні 10 г/день збільшення загального споживання харчових волокон. Після коригування на індекс маси тіла (ІМТ) цей зв’язок дещо послабився, що свідчить про те, що маса тіла опосередковує частину захисного ефекту.