Автори: Anderson, Annie S., Baker, Jennifer L., Bianchini, Franca, Breda, João, Byers, Tim, Clearly, Margot P., Colditz, Graham, Di Cesare, Mariachiara, Gapstur, Susan M., Grosse, Yann, Gunter, Marc, Herbert, Ronald A., Hursting, Stephen D., Kaaks, Rudolf, Lauby-Secretan, Béatrice, Leitzmann, Michael, Ligibel, Jennifer, Loomis, Dana, Renehan, Andrew, Romieu, Isabelle, Scoccianti, Chiara, Shimokawa, Isao, Straif, Kurt, Thompson, Henry J., Ulrich, Cornelia M., Wade, Katlin, Weiderpass, Elisabete
Опубліковано: 24 серпня 2016 р.
Нова робоча група IARC класифікувала рак щитоподібної залози як один із видів раку, для якого наявні достатні докази того, що відсутність надмірної маси тіла знижує ризик розвитку цього захворювання. На основі кількох когортних досліджень і досліджень типу «випадок-контроль» було виявлено позитивний зв’язок між індексом маси тіла (ІМТ) і ризиком раку щитоподібної залози, причому відносний ризик для групи з найвищим ІМТ у порівнянні з нормальною групою становив 1,1 (95% довірчий інтервал: 1,0–1,1). Це був один із восьми видів раку, які були додані до переліку після оцінки IARC 2002 року. У глобальному контексті за оцінками, у 2014 році налічувалося близько 640 мільйонів дорослих з ожирінням, що в шість разів більше, ніж у 1975 році, і 110 мільйонів дітей та підлітків з ожирінням у 2013 році, що вдвічі більше, ніж у 1980 році. При цьому стандартизована за віком поширеність ожиріння серед чоловіків становила 10,8%, а серед жінок – 14,9%.
