Втрата ваги

Рекомендовано

3 досліджень · 1 рекомендація

Останнє оновлення: 21 лютого 2026 р.

Рекомендовано3 досліджень

Контроль ваги покращує результати лікування раку простати та знижує ризик необхідності більш інтенсивного лікування.

Три рандомізовані контрольовані дослідження за участю 897 осіб послідовно пов’язують втрату ваги з покращенням результатів лікування раку передміхурової залози. У дослідженні, в якому брали участь 206 чоловіків із раком передміхурової залози високого ризику, у чоловіків із надмірною вагою/ожирінням значно раніше виникла потреба в додатковій андрогенній супресивній терапії порівняно з чоловіками з нормальною вагою (медіана 3,7 проти 6,9 років; відносний ризик 1,11 на одиницю ІМТ; P = 0,002), при цьому спостерігався чіткий зв’язок між дозою та ефектом (P < 0,001 для тенденції). У рандомізованому контрольованому дослідженні, зосередженому на фізичних вправах, за участю 50 чоловіків із локалізованим раком передміхурової залози, було досягнуто середнього зниження маси тіла на 2,0 кг (95% ДІ -2,9, -1,1) протягом 12 місяців, що супроводжувалося клінічно значущим покращенням артеріального тиску (систолічний –13 мм рт. ст., діастолічний –8 мм рт. ст.) і збереженням функції у 92% випадків. У третьому дослідженні, в якому брали участь 641 людина з надмірною вагою, що пережила рак протягом тривалого часу, було продемонстровано, що дотримання дієти та регулярних фізичних вправ значно зменшує ІМТ (β = -0,06, p < 0,05). Підтримка здорової ваги за допомогою поєднання зміни харчування та регулярних фізичних вправ може сповільнити прогресування захворювання та зменшити потребу в додатковій гормональній терапії.

Докази

Exercise training as a novel primary treatment for localised prostate cancer: a multi-site randomised controlled phase II study

Автори: A Bandura, AK Eriksen, B Gardner, B Verplanken, C Bosco, C Renzi, FC Hamdy, G Godin, GA Borg, GJ Koelwyn, HH Kyu, HJ Tan, J Sim, L Bourke, LA Kaminsky, MR Law, R Horne, SM Eldridge, T Hvid, T Kroll, T Li, TJ Wilt, WC Willett, YL Le

Опубліковано: 14 травня 2018 р.

У цьому рандомізованому контрольованому дослідженні за участю 50 чоловіків із низьким/помірним ризиком раку передміхурової залози, група, яка займалася фізичними вправами (n=25), досягла середнього зниження маси тіла на 2,0 кг (95% ДІ -2,9, -1,1) протягом 12 місяців порівняно зі звичайною практикою та рекомендаціями щодо фізичної активності (n=25). Це зниження ваги супроводжувалося зменшенням систолічного артеріального тиску на 13 мм рт. ст. (95% ДІ 7, 19) і діастолічного артеріального тиску на 8 мм рт. ст. (95% ДІ 5, 12), що свідчить про покращення показників серцево-судинного здоров’я. Рівень утримання учасників у дослідженні становив 92% в обох групах, що демонструє можливість тривалого дотримання змін способу життя серед цієї групи пацієнтів.

Переглянути джерело →

Diet and exercise intervention adherence and health-related outcomes among older long-term breast, prostate, and colorectal cancer survivors

Автори: Demark-Wahnefried, Wendy, Morey, Miriam C., Mosher, Catherine E., Rand, Kevin L., Snyder, Denise C., Winger, Joseph G.

Опубліковано: 20 березня 2014 р.

У рандомізованому контрольованому дослідженні було протестовано телефонну та поштову програму корекції харчування та фізичних вправ серед 641 літньої людини з надмірною вагою, які тривалий час вижили після раку молочної залози, простати та товстої кишки протягом одного року. Відвідуваність телефонних сеансів показала значний негативний опосередкований зв’язок з індексом маси тіла (ІМТ) (β = -0,06, p < 0,05), що зумовлено змінами в харчуванні та фізичній активності протягом періоду втручання. У дослідженні брали участь саме люди з надмірною вагою, і було відстежено зміни в поведінці у 14 різних часових точках, що продемонструвало, що постійне дотримання як дієтичних рекомендацій, так і фізичних вправ сприяло зменшенню ІМТ (NCT00303875).

Переглянути джерело →

Evidence Suggesting That Obesity Prevention Measures May Improve Prostate Cancer Outcomes Using Data from a Prospective Randomized Trial

Автори: Chandra, Ravi A., Chen, Ming-Hui, D'Amico, Anthony V., Loffredo, Marian, Zhang, Danjie

Опубліковано: 1 січня 2014 р.

У перспективному рандомізованому контрольованому дослідженні, в якому брали участь 206 чоловіків із раком передміхурової залози високого ризику, які лікувалися променевою терапією, було проаналізовано дані 49 чоловіків, у яких спостерігалося прогресування захворювання (підвищення рівня ПСА) і яким була призначена додаткова андрогенна супресивна терапія (АСТ). У чоловіків із надмірною вагою/ожирінням потреба в АСТ виникала значно раніше, ніж у чоловіків з нормальною вагою (медіана 3,7 проти 6,9 року; скориговане відношення ризику 1,11 на одиницю збільшення ІМТ; 95% ДІ: 1,04–1,18; P = 0,002). Було виявлено тенденцію до залежності «доза-відповідь»: у чоловіків із надмірною вагою/ожирінням і захворюванням високого ризику час до призначення АСТ був найкоротшим (2,3 роки), далі йшли чоловіки з надмірною вагою/ожирінням та іншими факторами ризику (4,6 роки) і чоловіки з нормальною вагою (6,9 року; P < 0,001 для тенденції).

Переглянути джерело →