Інтенсивна програма фізичних вправ.

Рекомендовано

3 досліджень · 1 рекомендація

Останнє оновлення: 25 лютого 2026 р.

Інтенсивна програма фізичних вправ. – Рак простати

Рекомендовано3 досліджень

Регулярні фізичні вправи знижують ризик розвитку раку передміхурової залози та покращують результати лікування.

Три дослідження, в яких взяли участь понад 7700 чоловіків, послідовно підтверджують зв’язок між інтенсивними фізичними навантаженнями та позитивним впливом на стан при раку передміхурової залози. У двох кластерних рандомізованих контрольованих дослідженнях (РКД) (n=147) серед чоловіків, які завершили лікування раку передміхурової залози, було виявлено, що 12-тижнева програма фізичних вправ, призначена лікарем, значно збільшила інтенсивність навантажень (коефіцієнт Коена d=0,46; 95% ДІ 0,09–0,82; P=0,010), причому ймовірність досягнення рекомендованого рівня фізичної активності – не менше ніж 150 хвилин на тиждень – була майже вчетверо вищою серед тих, хто займався (відношення шансів = 3,9; P=0,002). Варто зазначити, що позитивний ефект досягався лише завдяки інтенсивним фізичним навантаженням – поєднання помірних та інтенсивних вправ не дало значного результату. Проспективне когортне дослідження (n=7588; 18,8 років спостереження) підтвердило значне зменшення ризику раку передміхурової залози залежно від дози, особливо при помірних та інтенсивних фізичних навантаженнях, тоді як легкі вправи не мали жодного позитивного ефекту. Також спостерігалася тенденція до покращення симптомів депресії (d=−0,35; P=0,06). Структуровані програми з контрольованими заняттями, за якими слідують самостійні тренування в спортзалі, пропонують практичну основу для підтримки інтенсивних фізичних навантажень.

Докази

A Clinician Referral and 12-Week Exercise Training Program for Men With Prostate Cancer: Outcomes to 12 Months of the ENGAGE Cluster Randomized Controlled Trial

Автори: Courneya, KS, Craike, Melinda, Gaskin, CJ, Livingston, PM, Mohebbi, M

Опубліковано: 1 травня 2017 р.

У багатоцентровому кластерному рандомізованому контрольованому дослідженні ENGAGE 147 чоловіків із раком простати були розподілені до групи, яка отримувала консультацію лікаря та брала участь у 12-тижневій програмі фізичних вправ (n=54), або до групи, яка отримувала звичайну медичну допомогу (n=93). Через 6 місяців після рандомізації було виявлено статистично значущий позитивний ефект взаємодії щодо інтенсивних фізичних навантажень. Однак цей ефект не зберігався через 12 місяців. Втручання включало в себе заняття фізичними вправами під наглядом та самостійно, які проводилися у громаді, а також надавалася знижка на членство в спортзалі. Не було виявлено значущих ефектів щодо вторинних показників, зокрема якості життя, тривожності або депресивних симптомів.

Переглянути джерело →

Effects of a clinician referral and exercise program for men who have completed active treatment for prostate cancer: A multicenter cluster randomized controlled trial (ENGAGE)

Автори: Botti, Mari, Broadbent, Suzanne, Courneya, Kerry S, Craike, Melinda J, ENGAGE Uro-Oncology Clinicians\u27 Group,, Fraser, Steve F, Gaskin, Cadeyrn J, Kent, Bridie, Livingston, Patricia M, Mohebbi, Mohammadreza, Salmon, JO

Опубліковано: 1 січня 2015 р.

У дослідженні, проведеному за схемою кластерного рандомізованого контрольованого дослідження з участю 147 чоловіків, які завершили активне лікування раку передміхурової залози, було продемонстровано, що інтенсивні фізичні вправи мали значний терапевтичний ефект (коефіцієнт Коена d = 0,46; 95% довірчий інтервал 0,09–0,82; P = 0,010). У групі, яка виконувала фізичні вправи, значно частіше спостерігалося досягнення рекомендованого рівня фізичної активності – не менше ніж 150 хвилин на тиждень (відношення шансів = 3,9; 95% довірчий інтервал 1,9–7,8; P = 0,002). Поєднання помірних і інтенсивних фізичних вправ не показало статистично значущих результатів (d = 0,08; 95% довірчий інтервал від -0,28 до 0,45; P = 0,48), що свідчить про те, що саме інтенсивні фізичні навантаження забезпечують найбільшу користь. Покращення симптомів депресії майже досягло статистичної значущості (d = -0,35; P = 0,06).

Переглянути джерело →

Physical activity and risk of cancer in middle-aged men

Автори: A G Shaper, Albanes D, Bennett A, Cox DR, Gerhardsson L, Giovannucci E, Giovannucci E, Hackney AC, Hartman TJ, Kampert JB, Lee I-M, Lee I-M, Lee I-M, Lee I-M, Liu S, M Walker, McTiernan A, Moore MA, Oliveria SA, Oliveria SA, Paffenbarger RS, Reddy BS, S G Wannamethee, Severson RK, Shaper AG, Shaper AG, Shaper AG, Shephard RJ, Singh P, Slattery ML, Taylor HL, Thune I, Thune I, Thune I, Walker M, Weiderpass E, Wilson PWF

Опубліковано: 2 листопада 2001 р.

Проспективне когортне дослідження, в якому протягом у середньому 18,8 року спостерігали за 7588 чоловіками віком від 40 до 59 років, під час якого було виявлено 969 випадків раку (за винятком раку шкіри). Після врахування таких факторів, як вік, куріння, індекс маси тіла, вживання алкоголю та соціальний клас, було встановлено, що заняття спортом пов’язані зі значним зменшенням ризику розвитку раку простати залежно від інтенсивності навантаження. Значний позитивний ефект спостерігався лише при помірній або високій інтенсивності фізичної активності; при менших рівнях активності зниження ризику не було виявлено. Неспортивні форми відпочинку не були пов’язані з ризиком розвитку раку.

Переглянути джерело →