Відмова від куріння

У рамках Норвезького дослідження «Жінки та рак», яке охопило близько 170 000 жінок, було виявлено, що вищий показник HLI пов’язаний зі зниженим ризиком розвитку раку підшлункової залози. Показник HLI враховував п’ять факторів способу життя, на які можна впливати: фізичну активність, індекс маси тіла (ІМТ), куріння, вживання алкоголю та харчування. Було встановлено, що саме куріння має особливо значний вплив на формування багатьох із виявлених взаємозв’язків між способом життя та захворюваністю на рак. Для оцінки цих взаємозв’язків у цій національній проспективній когортній групі було використано модель пропорційних ризиків Кокса.

Переглянути джерело →

У цьому скандинавському дослідженні близнюків було спостерігано за 127 575 учасниками протягом у середньому 27 років. Рак підшлункової залози був одним із восьми видів раку, пов’язаних з вживанням тютюну, які були проаналізовані; загалом було виявлено 7379 випадків усіх цих видів раку. У людей, які зараз курять, ризик захворювання був більш ніж удвічі вищим (відношення ризиків – 2,14, 95% довірчий інтервал: 1,95–2,34) порівняно з тими, хто ніколи не курив. У колишніх курців відношення ризиків становило 1,31 (95% довірчий інтервал: 1,17–1,48). Серед 109 пар однояйцевих близнюків, у яких один із них курить, а інший – ні, у курця відношення ризиків становило 1,85 (95% довірчий інтервал: 1,15–2,98), що підтверджує підвищений ризик після врахування ідентичного генетичного фону.

Переглянути джерело →

У цій перспективній когортній групі, що налічувала 149 243 норвезькі жінки, за якими спостерігали до грудня 2019 року, у жінок, які коли-небудь курили, ризик розвитку раку підшлункової залози був на 66 % вищим порівняно з тими, хто ніколи не курив (відносний ризик = 1,66; 95% довірчий інтервал = 1,34–2,06). У жінок, які зараз курять, цей ризик був у 2,39 раза вищим (відносний ризик = 2,39; 95% довірчий інтервал = 1,90–3,02), тоді як у колишніх курців спостерігалося незначне збільшення на 10 % (відносний ризик = 1,10; 95% довірчий інтервал = 0,85–1,42). Було виявлено залежність між дозою та реакцією: куріння понад 15 цигарок на день було пов’язане зі збільшенням ризику на 77 % (відносний ризик = 1,77; 95% довірчий інтервал = 1,26–2,48), а куріння протягом понад 30 років – зі збільшенням ризику на 89 % (відносний ризик = 1,89; 95% довірчий інтервал = 1,44–2,48). У багатофакторних моделях було враховано вік, освіту, індекс маси тіла та рівень фізичної активності.

Переглянути джерело →

У цьому проспективному когортному дослідженні, в якому взяли участь 184 559 учасників, за якими спостерігали в середньому 16,9 років, було виявлено 1532 випадки раку підшлункової залози. Поточне куріння було тісно пов'язане з підвищеним ризиком раку підшлункової залози: менше 20 пачко-років показали ВР 1,43 (95% ДІ 1,19-1,73), тоді як 20 або більше пачко-років показали ВР 1,76 (95% ДІ 1,46-2,12). Цей дозово-ефективний зв'язок вказує на те, що інтенсивніше куріння призводить до прогресивно більшого ризику, причому давні завзяті курці стикаються з на 76% вищим ризиком раку підшлункової залози порівняно з некурцями.

Переглянути джерело →

У рамках дослідження «Дієта та рак» у місті Мальме було проведено проспективне популяційне когортне дослідження за участю 28 098 осіб, яких спостерігали протягом певного часу з використанням моделей пропорційної регресії Кокса. Було підтверджено, що куріння є одним із найважливіших факторів ризику розвитку раку підшлункової залози. Подальший аналіз показав, що ризик захворювання вищий серед жінок порівняно з чоловіками. Рак підшлункової залози становить 3% від усіх випадків онкологічних захворювань у розвинених країнах, але є сьомою найпоширенішою причиною смерті, пов’язаної з раком, що підкреслює важливість факторів ризику, на які можна впливати. Аналіз за статтю, проведений у цій великій скандинавській когорті, доповнює існуючі дані про те, що вживання тютюну сприяє розвитку раку підшлункової залози, причому жінки можуть бути більш чутливими до цих шкідливих наслідків.

Переглянути джерело →

Аналіз понад 2 мільйонів невибраних осіб із загальної популяції кількісно визначив ризик раку підшлункової залози у зв'язку з довічним курінням тютюну. Зміна факторів ризику способу життя, зокрема куріння тютюну, може знизити ризик раку підшлункової залози до 27%. Дослідження на тваринах на генетично модифікованих мишачих моделях уражень-попередників підшлункової залози додатково підтвердили роль тютюнового диму в активації канцерогенезу підшлункової залози шляхом зміни імунного мікросередовища.

Переглянути джерело →

У цій перспективній когортній групі, що налічувала 51 251 китайця та китаянок віком від 45 до 74 років, за якими спостерігали до грудня 2011 року, у 194 осіб розвинувся рак підшлункової залози. Серед тих, хто колись палив, люди з недостатньою масою тіла (ІМТ < 18,5 кг/м²) мали значно вищий ризик розвитку раку підшлункової залози порівняно з тими, у кого ІМТ становив 21,5–24,4 кг/м² (відносний ризик = 1,99; 95% довірчий інтервал = 1,03–3,84). Взаємозв’язок між ІМТ і статусом курця був статистично значущим (p = 0,018). Цей зв’язок посилився після виключення перших трьох років спостереження, що свідчить про те, що він не був зумовлений зворотним причинно-наслідковим зв’язком із преклінічною формою захворювання.

Переглянути джерело →