Відмова від куріння

У рамках Норвезького дослідження «Жінки та рак», яке охопило близько 170 000 жінок, було виявлено, що вищий показник HLI пов’язаний зі зниженим ризиком розвитку раку легень. Куріння було визначено як особливо важливий фактор, що впливає на цей та інші подібні зв’язки. Однак не було виявлено жодних зв’язків між показником HLI до встановлення діагнозу та смертністю від раку легень серед жінок, у яких було діагностовано рак легень, що свідчить про те, що зміни способу життя можуть мати переважно вплив на профілактику раку легень, а не на виживання. Для аналізу використовувалися пропорційні моделі Кокса для перспективної когорти.

Переглянути джерело →

У групі з 293 реципієнтів, яким було проведено трансплантацію нирок і які прожили понад 20 років після операції (трансплантація проводилася в період з 1981 по 1999 рік), наявність в анамнезі фактору куріння значною мірою була пов’язана з розвитком раку легень (P = 0,018). Загальна частота випадків раку у цій довготривалій групі становила 4,4% через 10 років після трансплантації, 14,6% – через 20 років і 33,2% – через 30 років. Діагностування раку збільшувало ризик смерті у 2,4 раза (P = 0,002). Куріння було єдиним модифікованим поведінковим фактором, який визначено як значний предиктор розвитку будь-якого конкретного типу раку в цій надзвичайно довготривалій групі пацієнтів після трансплантації.

Переглянути джерело →

У групі з 127 575 близнюків (59 093 ніколи не курили, 21 168 – колишні курці, 47 314 – нинішні курці), яких спостерігали протягом у середньому 27 років, було зафіксовано 7379 випадків раку, пов’язаного з вживанням тютюну. У нинішніх курців відносний ризик становив 2,14 (95% довірчий інтервал: 1,95–2,34), а у колишніх – 1,31 (95% довірчий інтервал: 1,17–1,48) порівняно з тими, хто ніколи не курив, щодо раку, пов’язаного з вживанням тютюну, зокрема раку стравоходу, нирок, гортані, печінки, ротової порожнини, підшлункової залози, глотки та сечового міхура. Серед 109 пар однояйцевих близнюків, які мали різні результати щодо наявності раку та куріння, у нинішніх курців відносний ризик становив 1,85 (95% довірчий інтервал: 1,15–2,98), а у колишніх – 1,69 (95% довірчий інтервал: 1,00–2,87) порівняно з їхнім однояйцевим близнюком, який ніколи не курив, що підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку, незалежного від генетичних факторів.

Переглянути джерело →

У групі NOWAC, що налічувала 96 869 жінок, кожне збільшення показника HLI на один пункт було пов’язане зі зниженням ризику раку легень на 14 % (відносний ризик 0,86, 95% довірчий інтервал: 0,84–0,87), що є найбільшим показником зниження ризику серед усіх семи досліджених видів раку. Куріння було одним із п’яти факторів способу життя, оцінених за шкалою від 0 до 4 у рамках HLI. Було виявлено нелінійну обернену залежність, що свідчить про особливо значне зниження ризику в певних діапазонах показників. Моделі пропорційних ризиків Кокса з використанням обмежених кубічних сплайнів підтвердили нелінійність.

Переглянути джерело →

У популяційному когортному дослідженні нових випадків недрібноклітинного раку легень у Швеції (дослідження II) було виявлено, що люди, які ніколи не курили, мали значно більшу тривалість життя порівняно з тими, хто зараз курить. Також було встановлено, що серед людей, які ніколи не курили, частіше зустрічається аденокарцинома та мутації рецептора епідермального фактору росту. Серед пацієнтів із раком легень, які ніколи не курили, жінок було більше, ніж чоловіків. Окремий тимчасовий аналіз (дослідження IV), що охоплював період 1995–2016 років, показав, що найбільше покращення відносного показника виживаності спостерігалося серед людей, які ніколи не курили, порівняно з тими, хто курить зараз або в минулому, а також серед жінок, пацієнтів із раком III стадії та випадків аденокарциноми.

Переглянути джерело →

Серед чоловіків, які курять (329 випадків серед 22 934 учасників), найвищий квартиль лейкоцитів був пов'язаний майже з 3-кратним збільшенням ризику раку легенів (ВР = 2,95, 95% ДІ: 2,04-4,26). Серед чоловіків, які колишні курці (358 випадків серед 71 616 учасників), ризик був нижчим, але все ще значним (ВР = 2,38, 95% ДІ: 1,74-3,27). Серед жінок, які курять (244 випадки серед 19 464), найвищий квартиль лейкоцитів показав ВР = 2,15 (95% ДІ: 1,46-3,16), тоді як жінки, які колишні курять (280 випадків серед 69 198), показали ВР = 1,75 (95% ДІ: 1,24-2,47). Зменшення ризику від поточного статусу курця до колишнього курця свідчить про те, що припинення куріння може знизити ризик раку легенів, опосередкованого запальними процесами.

Переглянути джерело →

Спільна рекомендація робочої групи ERS/ESTS, розроблена на основі систематичного аналізу клінічних даних експертами з різних дисциплін обох товариств, включає відмову від куріння як рекомендований захід у процесі передопераційної підготовки пацієнтів із раком легень, яким планується радикальне лікування. Відмова від куріння зазначена поряд із фізіотерапією та реабілітацією як один з ключових факторів, на які можна вплинути, у алгоритмі оцінки придатності до операції. У рекомендації зазначається, що продовження куріння погіршує показники функції легень, виміряні за допомогою FEV1 і DLCO, які є основними функціональними параметрами, що використовуються для визначення можливості проведення операції. Пацієнти, які припиняють курити, демонструють покращення післяопераційної функції легень і зниження частоти ускладнень. Рекомендація поширюється на всіх пацієнтів із раком легень, яким розглядається можливість проведення хірургічного втручання або дефінітивної хіміопроменевої терапії, незалежно від стадії захворювання чи запланованого типу процедури.

Переглянути джерело →

У вкладеному аналізі випадок-контроль Базельського проспективного дослідження (4224 чоловіки, 1971-1980 рр.) куріння мало обернену залежність від рівня бета-каротину в плазмі. Рак легенів мав найвищу частоту серед 129 смертей від раку (38 випадків). У випадках раку легенів рівень бета-каротину був значно нижчим (14,8 мкг/дл) порівняно з контрольною групою (23,7 мкг/дл, P<0,05). Споживання алкоголю також мало обернену залежність від рівня бета-каротину. Дослідження дійшло висновку, що вітаміни впливають на канцерогенез у людей, причому куріння виснажує захисні запаси антиоксидантів.

Переглянути джерело →

У групі, що складалася з 115 407 близнюків (43 512 однояйцевих і 71 895 різнояйцевих), за якими спостерігали протягом у середньому 28,5 років, було виявлено 1508 нових випадків раку легень. Серед пар близнюків із різною звичкою до куріння, ймовірність розвитку раку легень у близнюка, який колись курив, була в 5,4 раза більшою (95% ДІ: 2,1–14,0) порівняно з близнюком, який ніколи не курив, серед однояйцевих пар, і в 5,0 раза більшою (95% ДІ: 3,2–7,9) – серед різнояйцевих пар. Майже всі пари близнюків із однаковою схильністю до раку легень (30 однояйцевих і 28 різнояйцевих) на початку дослідження були курцями, причому лише в одній парі з тих, хто ніколи не курив, обидва близнюки мали рак легень. Спадковість схильності до раку легень становила 0,41 (95% ДІ: 0,26–0,56) для курців і 0,37 (95% ДІ: 0,25–0,49) для тих, хто колись курив.

Переглянути джерело →

Цей узгоджений документ, підтриманий лікарями з п’яти установ, зокрема медичної школи Брауна, клініки Майо та Джорджтаунського університету, визначає рак легень як найпоширеніший вид раку у світі: щороку реєструється 1,2 мільйона нових випадків (12,3% від загальної кількості випадків раку) і 1,1 мільйона смертей (17,8% від загальної смертності від раку). У документі зазначено, що до групи високого ризику належать чоловіки та жінки віком від 45 до 50 років і старше, які є нинішніми або колишніми курцями з сукупним стажем куріння не менше ніж 20–30 пачок на рік. У документі чітко рекомендується наполегливо заохочувати відмову від куріння для всіх, хто зараз курить і належить до цієї групи високого ризику, а також надавати допомогу у припиненні куріння. У документі зазначається, що рак легень із симптомами зазвичай є захворюванням на пізній стадії, і рак легень на пізній стадії майже завжди призводить до смерті, тоді як хірургічне втручання при раку легень на ранній стадії значно підвищує шанси на одужання.

Переглянути джерело →

Узагальнений аналіз 24 досліджень Міжнародного консорціуму з вивчення раку легень охоплює 4346 випадків дрібноклітинного раку легень і 37 942 контрольні групи, які не мають онкологічних захворювань. Було встановлено значний зв’язок між дозою та реакцією для всіх кількісних показників куріння, причому найвищий ризик розвитку дрібноклітинного раку легень спостерігався у тих, хто курив від 0 до 50 пачок на рік. У колишніх курців спостерігалося поступове зниження ризику розвитку дрібноклітинного раку легень залежно від тривалості періоду відмови від куріння: на 43% у тих, хто кинув курити 5–9 років тому, і на 89% у тих, хто кинув курити 20 або більше років тому, порівняно з тими, хто кинув курити менш ніж за 5 років до цього. У пацієнтів із ХОЗЛ ризик розвитку дрібноклітинного раку легень був у 1,86 раза вищим, ніж у людей без ХОЗЛ. Аналіз причинно-наслідкових зв’язків показав, що вплив куріння на ризик розвитку дрібноклітинного раку легень значною мірою опосередковується через ХОЗЛ, при цьому цей фактор становить від 0,70% до 7,55% від загального впливу різних показників поведінки щодо куріння.

Переглянути джерело →

У цій рандомізованій контрольованій групі дослідження було підтверджено, що тютюновий дим містить понад 60 речовин, які є доведеними або ймовірними канцерогенами і впливають майже на кожен орган. Куріння є фактором ризику для 6 із 8 основних причин смерті у світі, причому рак легенів є першою з них. У курців протягом життя існує приблизно 50% ймовірність передчасної смерті від хвороб, пов’язаних з тютюном, і вони в середньому помирають на 10 років раніше, ніж ті, хто ніколи не курив. Наразі у світі курить понад 1 мільярд людей, що призводить до більш ніж 5 мільйонів смертей, пов’язаних з тютюном, щорічно, і за прогнозами, ця цифра перевищить 8 мільйонів на рік до 2030 року. Глобальний економічний тягар, пов’язаний із вживанням тютюну, оцінюється у 500 мільярдів доларів США.

Переглянути джерело →

У дослідженні типу «випадок-контроль», проведеному в лікарняних умовах серед 703 китаянок у Сінгапурі, які страждали на рак легенів, і 1578 жінок контрольної групи, було виявлено, що курці, які не використовують щодня ароматичні палички чи спіралі від комарів, мали коефіцієнт шансів (КШ) 2,80 (95% довірчий інтервал [ДІ], 1,86–4,21) порівняно з некурцями, які також не піддаються щоденному впливу цих речовин. У курців, які щодня використовують ці інгаляційні засоби, КШ становив 4,61 (95% ДІ, 3,41–6,24), що свідчить про статистично значущу синергічну взаємодію. Аналогічно, у курців, які не готують їжу щодня, КШ становив 2,31 (95% ДІ, 1,52–3,51), а серед курців, які готують їжу щодня, він зростав до 4,50 (95% ДІ, 3,21–6,30). Взаємодія між курінням і частотою приготування їжі або використанням ароматичних паличок/спіралей від комарів була статистично значущою.

Переглянути джерело →

У дослідженні прогностичних факторів, що охоплювало 61 зразок недрібноклітинного раку легень із наявними даними спостереження, за допомогою багатофакторного аналізу Кокса було встановлено, що куріння є значним фактором ризику смерті після операції. У дослідженні використовували імуногістохімію S-P для оцінки експресії білків PTEN, PI3K та Akt, і виявили, що втрата PTEN (негативна експресія) є ще одним незалежним фактором ризику післяопераційної смертності. Експресія PTEN була негативно корельована з експресією PI3K та Akt, тоді як PI3K та Akt були позитивно корельовані, що підтверджує роль цього шляху в розвитку пухлин при недрібноклітинному раку легень і його прогнозі. Як куріння, так і негативна експресія PTEN статистично значуще впливали на погіршення показників виживаності у цій групі з 61 пацієнта.

Переглянути джерело →

У рамках перспективного когортного дослідження, яке охопило 14 272 корейських чоловіків і тривало 10 років (125 053 людино-роки, 1993–2002), було виявлено 78 випадків раку легень. За допомогою регресійного аналізу пропорційних ризиків Кокса з урахуванням потенційних факторів, що впливають на результати, встановлено, що куріння тютюнових виробів пов’язане зі збільшенням відносного ризику розвитку раку легень у 4,18 раза (вказано 95% довірчий інтервал) порівняно з некурцями. Дані про результати лікування раку легень були перевірені за допомогою баз даних Центрального реєстру раку Кореї, Регіонального реєстру раку Сеула та Статистичного управління Кореї.

Переглянути джерело →

У цьому клінічному дослідженні типу «випадок-контроль», проведеному в лікарні серед 197 пацієнтів із раком легень і 196 осіб контрольної групи в Астурії, Іспанія, куріння сигарет було пов’язане зі скоригованим коефіцієнтом шансів у розмірі 5,77 (95% ДІ 2,96–11,22) щодо ризику розвитку раку легень. Було виявлено значний зв’язок між дозою та реакцією: ризик збільшувався зі збільшенням кількості сигарет, які курили щодня (χ² = 56,3), сумарною кількістю пачок-років куріння (χ² = 48,4) і більш раннім віком початку куріння (χ² = 76,5). Навпаки, коефіцієнт шансів значно зменшувався зі збільшенням кількості років після припинення куріння (χ² = 39,9), що демонструє чіткий захисний ефект відмови від куріння.

Переглянути джерело →

Клінічні рекомендації Центру з контролю та профілактики захворювань (CDC) визначають куріння тютюнових виробів як основну причину раку легень, яка безпосередньо пов’язана з 80–90% усіх випадків цього захворювання. Щорічно в Сполучених Штатах діагностують приблизно 200 тисяч випадків раку легень, і близько 150 тисяч людей помирають від цієї хвороби щороку. У рекомендаціях зазначено, що відмова від куріння у будь-якому віці може знизити ризик розвитку раку легень. Рекомендується проводити скринінг для нинішніх курців із великим стажем і колишніх курців віком 55–80 років, які кинули курити менше ніж 15 років тому, що підкреслює тривалий період ризику навіть після припинення куріння.

Переглянути джерело →