Моніторинг артеріального тиску вдома

У групі учасників дослідження, сформованій на основі загальної популяції (9061 особа, середній вік – 63,9 року, 60,1 % жінки), за якою спостерігали протягом 75 354 людино-років, відсутність гіпертензії в поєднанні з курінням та надмірною вагою була пов’язана із затримкою у 9,0 років (95% ДІ: 6,3–11,6) щодо віку настання будь-якого неінфекційного захворювання. Учасники, які не мали жодного з цих трьох факторів ризику, мали на 6,0 років більшу загальну тривалість життя (95% ДІ: 5,2–6,8) і проживали 21,6 % решти життя з неінфекційними захворюваннями порівняно з 31,8 % у тих, хто мав усі три фактори ризику, що відображає скорочення періоду хворобливості на 2 роки.

Переглянути джерело →

У групі з 79 376 осіб віком від 80 років і старше, які отримували лікування від гіпертензії в закладах первинної медичної допомоги Англії (база даних Clinical Practice Research Datalink), у 13,1% спостерігався систолічний артеріальний тиск (САТ) нижче 135 мм рт. ст. У цій групі рівень смертності був значно вищим, ніж у контрольній групі (САТ 145–154 мм рт. ст.), при цьому відносний ризик за Коксом становив 1,25 (95% довірчий інтервал: 1,19–1,31), що еквівалентно одному додатковому випадку смерті на 12,6 учасників. Підвищений ризик смертності зберігався як протягом короткого, так і тривалого періоду спостереження та не змінювався після коригування показників діастолічного артеріального тиску. Частота випадків серцевої недостатності також була вищою у тих, у кого САТ був нижчим за 125 мм рт. ст., порівняно з контрольною групою.

Переглянути джерело →

У позиційній доповіді Європейського товариства кардіологів (ESC) за 2016 рік артеріальна гіпертензія визначена як одне з найпоширеніших серцево-судинних ускладнень при лікуванні раку, особливо під час застосування інгібіторів сигнального шляху VEGF (розділ 2.5). У рекомендаціях зазначено, що гіпертензія виникає приблизно у 11–45% пацієнтів, які отримують бевацизумаб та інші інгібітори VEGF, причому гіпертензія 3-го або 4-го ступеня спостерігається у 2–20% випадків. У документі рекомендується здійснювати моніторинг артеріального тиску до, під час і після лікування цими препаратами, зокрема щотижневий моніторинг протягом першого циклу та принаймні кожні 2–3 тижні згодом. Раннє виявлення за допомогою моніторингу дозволяє своєчасно вжити заходів і може запобігти припиненню лікування.

Переглянути джерело →

У цьому рандомізованому контрольованому дослідженні за участю 48 амбулаторних пацієнтів з ранковою гіпертензією (визначеною як самостійно виміряний систолічний артеріальний тиск вранці вдома ≥135 мм рт. ст.) пацієнти були рандомізовані для групи, що приймала лозартан/гідрохлоротіазид (n=26) або високі дози блокаторів рецепторів ангіотензину II (n=22). Через 3 місяці в групі комбінованої терапії спостерігалося значно більше зниження як систолічного, так і діастолічного артеріального тиску вранці вдома порівняно з групою, яка приймала лише високі дози блокаторів рецепторів ангіотензину II (p<0,05 для обох груп). Дослідження демонструє, що ранковий моніторинг артеріального тиску вдома ефективно виявляє пацієнтів з недостатньо контрольованою гіпертензією та відстежує відповідь на лікування, незалежно від показників артеріального тиску, виміряних в офісі.

Переглянути джерело →

У дослідженні, в якому взяли участь 33 372 особи, класифікованих за допомогою модифікованих рекомендацій ESH-ESC 2003 року, було виявлено лінійний зв’язок між артеріальним тиском і частотою захворювань серцево-судинної системи та смертністю протягом приблизно 10 років спостереження. Внесок гіпертензії легкого ступеня у загальну кількість випадків інсульту перевищував внесок помірної та важкої гіпертензії як серед чоловіків, так і серед жінок. Усунення всіх стадій гіпертензії (від нормального до тяжкого) дозволило б запобігти 38% загальної смертності від серцево-судинних захворювань у чоловіків і 36% – у жінок. Загалом було зафіксовано 182 випадки ішемічної хвороби серця та 120 летальних наслідків, пов’язаних із цією хворобою, а також 943 випадки інсульту, що підтверджує поступовий характер серцево-судинного ризику в межах усього діапазону артеріального тиску.

Переглянути джерело →

Цей експертний консенсусний документ ACCF/AHA, схвалений 10 професійними товариствами, включаючи Американський коледж лікарів та Європейське товариство гіпертонії, розглядає комплексне лікування гіпертензії у людей похилого віку. Домашній моніторинг артеріального тиску визнано важливим інструментом для оцінки справжнього стану артеріального тиску поза клінічними умовами, особливо актуальним для пацієнтів похилого віку, у яких показники можуть змінюватися.

Переглянути джерело →

Гонконзька довідкова рамкова програма наголошує на розширенні можливостей пацієнтів для самостійного лікування гіпертензії, а основний документ описує принципи від первинної профілактики до самостійного лікування пацієнтами. Рамкова програма розглядає проблему правила половинок: опитування здоров'я населення Гонконгу 2003-2004 років показало, що лише 44,5% осіб з високим кров'яним тиском отримали діагноз. Опитування місцевих лікарів первинної медичної допомоги показало, що лише 30% розпочали б лікування при артеріальному тиску >140/90, а контрольні цілі систолічного тиску <140 та діастолічного тиску <90 були прийняті лише 26% та 47% лікарів відповідно.

Переглянути джерело →

Дослідження діагностичної точності, проведене серед 33 пацієнтів з раком в Інституті онкології Сан-Паулу, підтвердило відповідність анероїдного сфігмоманометра «Міссурі» ртутному сфігмоманометру відповідно до протоколу Європейського товариства гіпертензії. Три незалежних спостерігачі провели дев’ять послідовних вимірювань для кожного пацієнта. Середня різниця між показаннями анероїдного та ртутного приладів становила 0,62 мм рт. ст. (SD = 4,53) для систолічного артеріального тиску та 0,06 мм рт. ст. (SD = 6,57) для діастолічного артеріального тиску. Прилад успішно пройшов усі три етапи протоколу ESH як для систолічних, так і для діастолічних вимірювань. Не було виявлено значущого зв’язку між різницею у вимірюваннях та статтю, віком, індексом маси тіла або обхватом руки, що підтверджує надійну точність при різних характеристиках пацієнтів.

Переглянути джерело →