Утруднене ковтання

Скоро до лікаря

2 досліджень · 1 рекомендація

Останнє оновлення: 25 лютого 2026 р.

Скоро до лікаря2 досліджень

У людей із високим ризиком ускладнення ковтання потребує негайної діагностики на предмет раку стравоходу.

Два дослідження типу «випадок-контроль», що охопили 1688 учасників (593 випадки плоскоклітинної карциноми стравоходу та 1095 осіб у контрольній групі), виявили численні фактори ризику, які значно підвищують ймовірність розвитку раку стравоходу. Атрофія шлунка подвоїла ризик розвитку плоскоклітинної карциноми стравоходу (відношення шансів = 2,01; 95% довірчий інтервал: 1,18–3,45), причому спостерігався синергетичний ефект у поєднанні з поганим станом зубів (відношення шансів = 4,15; 95% довірчий інтервал: 2,04–8,42) або недостатньою гігієною ротової порожнини (відношення шансів = 8,65; 95% довірчий інтервал: 3,65–20,46). Додаткові фактори ризику включали вживання опіуму (відношення шансів = 2,12), одночасне вживання тютюну та опіуму (відношення шансів = 2,35) і контакт із жуйними тваринами (ризик збільшується у 8 разів). Ці значні додаткові взаємодії (RERI = від 1,47 до 4,34) показують, що в осіб з атрофією шлунка, поганим станом ротової порожнини або в анамнезі яких є випадки вживання психоактивних речовин, у разі виникнення труднощів при ковтанні значно зростає ймовірність розвитку раку стравоходу, тому своєчасна клінічна оцінка є надзвичайно важливою, а не просто ігнорування симптомів.

Докази

Risk factors for esophageal squamous cell carcinoma

Автори: Nesheli, Dariush Nasrollahzadeh

Опубліковано: 3 жовтня 2013 р.

У ході цього дослідження, що базувалося на порівнянні груп випадків і контрольної групи, було виявлено численні фактори ризику розвитку плоскоклітинного раку стравоходу, зокрема вживання опіуму (відношення шансів 2,12, 95% довірчий інтервал: 1,21–3,74), одночасне вживання тютюну та опіуму (відношення шансів 2,35, 95% довірчий інтервал: 1,50–3,67), атрофія шлунка, що визначається за рівнем пепсиногену I <55 мкг/дл (відношення шансів 2,01, 95% довірчий інтервал: 1,18–3,45) і контакт із жуйними тваринами (восьмикратне збільшення ризику). У 300 випадках та 571 контрольній групі було виявлено ці фактори ризику. Особи, які мають ці фактори ризику та відчувають симптоми, пов’язані зі стравоходом, потребують своєчасної клінічної оцінки.

Переглянути джерело →

Gastric atrophy and oesophageal squamous cell carcinoma: Possible interaction with dental health and oral hygiene habit

Автори: A Jemal, A Pourshams, A Pourshams, A Yokoyama, AC de Vries, AF Malekshah, C C Abnet, CC Abnet, CC Abnet, CC Abnet, CY He, D Nasrollahzadeh, D Nasrollahzadeh, D Nasrollahzadeh, DA Owen, E Mahboubi, EM Bik, F Islami, F Islami, F Kamangar, F Kamangar, F Saidi, F Viani, G Millonig, GY Lauwers, J Nair, JH Meurman, JH Meurman, JS Ren, K Aghcheli, K Iijima, M Sotoudeh, M Venerito, MA Adamu, MB Cook, P Boffetta, R Malekzadeh, R Shakeri, S M Dawsey, S Merat, S Semnani, SC Abraham, W Ye, W Ye

Опубліковано: 1 січня 2012 р.

У цьому дослідженні типу «випадок-контроль», що охоплювало 293 випадки плоскоклітинного раку стравоходу та 524 контрольні групи з регіону високого ризику, було виявлено, що атрофія шлунка (рівень пепсиногену I <55 мкг/дл) подвоює ризик розвитку плоскоклітинного раку стравоходу (відносний ризик = 2,01; 95% довірчий інтервал: 1,18–3,45). У поєднанні з поганим станом зубів ризик збільшувався до відносного ризику = 4,15 (95% довірчий інтервал: 2,04–8,42), а у поєднанні з недостатньою гігієною ротової порожнини – до відносного ризику = 8,65 (95% довірчий інтервал: 3,65–20,46). Обидві взаємодії продемонстрували статистично значущий адитивний ефект (відповідно RERI = 1,47 і RERI = 4,34), що свідчить про те, що поєднання атрофії шлунка з факторами ризику для ротової порожнини призводить до значного підвищення ризику розвитку раку стравоходу, що вимагає пильності щодо ранніх симптомів.

Переглянути джерело →