Моніторинг об’єму талії.

Рекомендовано

2 досліджень · 1 рекомендація

Останнє оновлення: 25 лютого 2026 р.

Моніторинг об’єму талії. – Колоректальний рак

Рекомендовано2 досліджень

Відстеження об’єму талії є більш ефективним методом прогнозування ризику розвитку раку товстої кишки, ніж використання індексу маси тіла (ІМТ).

У двох дослідженнях, які охопили майже 48 000 учасників, об’єм талії виявився кращим прогностичним показником ризику розвитку раку товстої кишки порівняно з індексом маси тіла (ІМТ). У когортному дослідженні, що включало 4500 дорослих, було встановлено, що перехід від низького до високого рівня об’єму талії супроводжується коефіцієнтом шансів (КШ) у розмірі 1,44 (95% ДІ 1,05–1,96) щодо розвитку прогресуючої неоплазії товстої кишки, тоді як збереження високого рівня об’єму талії з раннього дорослого віку давало КШ у розмірі 2,50 (95% ДІ 1,38–4,53), незалежно від ІМТ. Європейський метааналіз семи проспективних когорт (43 419 учасників, медіанний період спостереження – 12 років) підтвердив збільшення ризику раку товстої кишки на 21% при кожному стандартному відхиленні об’єму талії (відношення ризиків [ВР] 1,21), що перевищує збільшення на 16%, пов’язане з ІМТ (ВР 1,16). Регулярний моніторинг об’єму талії забезпечує більш точний і доступний показник для виявлення осіб із підвищеним ризиком розвитку раку товстої кишки.

Докази

Changes in Adult BMI and Waist Circumference Are Associated with Increased Risk of Advanced Colorectal Neoplasia

Автори: Champion, Victoria L., Gathirua-Mwangi, Wambui G., Imperiale, Thomas F., Monahan, Patrick, Song, Yiqing, Stump, Timothy E., Zollinger, Terrell W.

Опубліковано: 5 жовтня 2017 р.

У групі з 4500 дорослих віком від 50 до 80 років, які проходили скринінгову колоноскопію, зміни об’єму талії були статистично більш значущим предиктором прогресуючої неоплазії товстої кишки, ніж зміни індексу маси тіла (ІМТ) (загальний χ² = 10,15, 2 ступені свободи, p = 0,006 порівняно з χ² = 5,66, 5 ступенів свободи, p = 0,34). Учасники, у яких об’єм талії збільшився від низького до високого ризику, мали коефіцієнт шансів (КШ) 1,44 (95% ДІ 1,05–1,96) щодо розвитку прогресуючої неоплазії порівняно з тими, хто підтримував низький об’єм талії. У тих, хто зберігав високий об’єм талії з віку 21 років і до проведення скринінгу, КШ становив 2,50 (95% ДІ 1,38–4,53), незалежно від змін ІМТ. Усі моделі враховували відомі фактори ризику раку товстої кишки.

Переглянути джерело →

Comparison of general obesity and measures of body fat distribution in older adults in relation to cancer risk: meta-analysis of individual participant data of seven prospective cohorts in Europe

Автори: Arnold, Melina, Bamia, Christina, Benetou, Vassiliki, Boffetta, Paolo, Brenner, Hermann, Bueno-de-Mesquita, H B As, Freisling, Heinz, Huerta, José María, Jenab, Mazda, Kampman, Ellen, Kee, Frank, Leitzmann, Michael, O'Doherty, Mark George, Ordóñez-Mena, José Manuel, Romieu, Isabelle, Soerjomataram, Isabelle, Tjønneland, Anne, Trichopoulou, Antonia, Tsilidis, Konstantinos K, Wilsgaard, Tom

Опубліковано: 1 січня 2017 р.

Метааналіз семи проспективних когорт у Європі (43 419 учасників; середній вік – 62–63 роки; медіанний термін спостереження – 12 років). Збільшення окружності талії на один стандартний відхилення призводило до збільшення ризику раку товстої кишки на 21% (відношення ризиків 1,21), що перевищувало показники для індексу маси тіла (ІМТ) (16%, відношення ризиків 1,16), окружності стегон (15%, відношення ризиків 1,15) і співвідношення талії до стегон (20%, відношення ризиків 1,20). Для всіх видів раку, пов’язаних з ожирінням, окружність талії (відношення ризиків 1,13, 95% ДІ 1,04–1,23) була порівнянним або дещо кращим прогностичним показником ризику, ніж ІМТ (відношення ризиків 1,11, 95% ДІ 1,02–1,21).

Переглянути джерело →