Силові тренування

У рандомізованому контрольованому дослід за участю 32 жінок, які пережили рак молочної залози, яких було розподілено на дві групи: група, що виконувала силові тренування (n=16), і група, що виконувала високоінтенсивні інтервальні тренування (HIIT) (n=16), було виявлено, що одне заняття силовими тренуваннями значно збільшило рівень декорину, IL-6 та SPARC у сироватці крові на 9–47% від початкового рівня до безпосередньо після фізичних вправ (p < 0,05). Рівень IL-6 залишався підвищеним протягом 30 хвилин після закінчення тренування. Ріст клітин раку молочної залози MDA-MB-231, що характеризується потрійною негативністю, значно зменшився на 20% безпосередньо після фізичних вправ і на 21% через 30 хвилин після закінчення тренування порівняно з початковим рівнем (p < 0,05). Рівень OSM у групі, що виконувала силові тренування, був унікально підвищений через 30 хвилин після втручання, що свідчить про тривалу протипухлинну сигнальну відповідь, характерну для силових тренувань.

Переглянути джерело →

Систематичний огляд Кокрана, що охоплював 23 рандомізованих контрольованих дослідження (1372 учасники), виявив, що в 13 дослідженнях були включені фізичні вправи, які відповідали сучасним рекомендаціям, зокрема силові вправи принаймні два рази на тиждень. У восьми дослідженнях першого рівня, у яких було зафіксовано дотримання рекомендованих рівнів фізичних вправ у 75% або більше випадків, усі програми включали елементи контролю та нагляду. Огляд показав, що фізичні вправи покращують аеробну толерантність через 8–12 тижнів (SMD 0,54, 95% ДІ від 0,37 до 0,70; 604 учасники, 10 досліджень) і через 6 місяців (SMD 0,56, 95% ДІ від 0,39 до 0,72; 591 учасник, 7 досліджень) порівняно зі звичайною практикою. Методи зміни поведінки, які найбільше пов’язані з успішним дотриманням режиму вправ, включали встановлення цілей програми, поступове збільшення навантаження та інструкції щодо виконання вправ. Було зафіксовано дуже мало серйозних побічних ефектів.

Переглянути джерело →

У межах одного й того ж метааналізу 9 високоякісних досліджень (n = 1156 пацієнток, які вилікувалися від раку молочної залози), було встановлено, що силові тренування статистично значуще зменшують втому, пов’язану з раком, порівняно зі стандартним лікуванням (SMD = −0,41, 95% ДІ від −0,76 до −0,05; P = 0,02), при цьому спостерігалася помірна статистична гетерогенність (I² = 64%). Об’єднані ефекти були розраховані з використанням моделі випадкових ефектів відповідно до методу ДерСімоняна та Лейрда. Автори дійшли висновку, що контрольовані фізичні вправи, зокрема силові тренування, слід застосовувати в програмах реабілітації пацієнток із раком молочної залози як безпечний і ефективний метод для зменшення втоми та покращення загальної якості життя.

Переглянути джерело →

У рандомізованому контрольованому дослідженні 67 жінок з раком молочної залози було розподілено між групами, які брали участь у домашньому фізичному втручанні (n=33), що включало силові тренування 3 рази на тиждень та 30 хвилин швидкої ходьби щодня, або контрольною групою (n=34), яка підтримувала регулярну активність. Рівень фізичних вправ був дещо вищим у групі втручання. Фізична підготовка знизилася під час хіміотерапії (Post1), але значно покращилася через 6 місяців після хіміотерапії (Post2) в обох групах. Хоча суттєвих відмінностей між групами не виявлено, група структурованих фізичних вправ безпечно завершила режим, що демонструє можливість проведення силових тренувань удома під час ад&#39;ювантної хіміотерапії без негативного впливу на втому або фізичну функцію.

Переглянути джерело →

У пілотному рандомізованому контрольованому дослідженні взяли участь 26 жінок, які перенесли рак молочної залози, рандомізованих для груп, які брали участь у пілатесі на фітнес-кріслі MVe (n=8), традиційних силових тренуваннях (n=8) або контрольній групі без фізичних вправ (n=10). Після 8 тижнів фізичних вправ як група пілатесу (p&lt;0,002), так і група традиційних силових тренувань (p&lt;0,001) показали значне покращення м&#39;язової витривалості, оціненої за допомогою віджимань, згинань рук та використання батареї динамічних тестів на м&#39;язову витривалість для пацієнтів з раком. Істотних відмінностей між двома групами фізичних вправ виявлено не було (p&lt;0,711), що свідчить про порівнянну ефективність. Обидві групи фізичних вправ досягли понад 80% рівня дотримання режиму тренування з позитивними відгуками учасників.

Переглянути джерело →