Когнітивно-поведінкові стратегії

Систематичний огляд 4 рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), отриманих із баз даних EBSCOhost, Google Scholar, PubMed та Science Direct (2008–2018 роки), оцінював ефективність когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) для лікування депресії у жінок з онкологічними захворюваннями. Серед пацієнток, у яких нещодавно діагностували рак (менше ніж 6 місяців після встановлення діагнозу), 91,4% повідомили про наявність симптомів депресії. Усі 4 включені до огляду РКД показали, що втручання за допомогою КПТ зменшує рівень депресії. Зазвичай сеанси тривали від 60 до 90 хвилин, а кількість сеансів у різних дослідженнях варіювалася. У трьох із чотирьох РКД вимірювалися різні показники, зокрема рівень депресії, тоді як одне дослідження було зосереджено лише на рівні депресії. В огляді зроблено висновок, що КПТ є ефективним методом для зменшення депресії у жінок із раком молочної залози.

Переглянути джерело →

Метааналіз 32 досліджень оцінив психосоціальні втручання для пацієнток з раком молочної залози після операції. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) була найефективнішим методом, що призвів до значного покращення показників тривожності (коефіцієнт Геджеса g = 0,31), депресії (g = 0,38) та якості життя (g = 0,40). Додаткові позитивні ефекти від усіх психосоціальних втручань були помічені щодо порушень настрою (g = 0,31), дистресу (g = 0,27), сприйняття власного тіла (g = 0,40), самооцінки (g = 0,35) та сексуальної функції (g = 0,22). Найбільше покращення спостерігалося у випадках порушень сну, при цьому розмір ефекту був помірним або великим (g = 0,67).

Переглянути джерело →

У рамках систематичного огляду було здійснено пошук у базах даних MEDLINE, PsycINFO, CINAHL, MedicLatina та Psychology and Behavioral Sciences Collection за період з січня 2009 року по грудень 2013 року. Зі знайдених 24 статей 19 відповідали критеріям включення. Було виявлено статистично значущий вплив на такі показники, як проблеми зі сном, емоційний добробут, втома, якість життя та симптоми, що виникають після менопаузи. Розмір ефекту коливався від 0,00 до 1,40, причому більшість значень потрапляли в діапазон від малого до помірного. Позитивні результати спостерігалися як у разі застосування окремих психологічних методів, так і при комбінованих методах лікування, зокрема з використанням телефонних консультацій та онлайн-терапії.

Переглянути джерело →

Серед 91 жінки, яка пережила рак молочної залози та була розділена на дві групи для групової терапії, група, що використовувала когнітивно-поведінкові методи (n=49), продемонструвала значно кращі результати за підшкалою емоційного благополуччя опитувальника FACT-B порівняно з групою, яка зосереджувалася на підвищенні самооцінки та розвитку комунікативних навичок (n=42) (p<0,05). Хоча обидві групи досягли значного зменшення рівня тривожності та депресії (p<0,01), а також загального покращення якості життя (p<0,001), лише група, яка використовувала когнітивно-поведінкові методи, продемонструвала статистично значущу перевагу між групами за будь-яким вимірюваним показником. Ці покращення зберігалися протягом трьох місяців після завершення терапії, що свідчить про стійкий позитивний ефект від засвоєння структурованих когнітивно-поведінкових стратегій подолання для регулювання емоційного стану.

Переглянути джерело →