Регулярне самостійне обстеження молочних залоз сприяє більш ранньому виявленню захворювання та покращує показники виживання.
У 17 дослідженнях, які охопили понад 2,7 мільйона учасників – зокрема, у комплексному огляді 19 систематичних оглядів, двох систематичних оглядів, рандомізованому контрольованому дослідженні (РКД) тривалістю 25 років із залученням 89 835 жінок, кластерному РКД, когортному дослідженні 173 797 пацієнтів і численних дослідженнях типу «випадок-контроль» та інтервенційних дослідженнях – регулярне проведення самостійного обстеження молочних залоз послідовно сприяє більш ранньому виявленню раку молочної залози та підвищує охоплення скринінговими програмами. У жінок, які ніколи не проводили самообстеження, ризик пізньої діагностики був у 11 разів вищим (відносний ризик = 11,08, p < 0,001). П’ятирічна відносна виживаність досягла 100% для пухлин, виявлених при розмірі ≤ 1 см. Регулярна практика самообстеження молочних залоз значно впливала на дотримання рекомендацій щодо проведення мамографії в рамках скринінгової програми, що охопила 8278 жінок, а випадки рецидиву, виявлені самими жінками, показали кращі показники виживаності порівняно з тими, які були виявлені лікарями. Завдяки просвітницьким заходам щодо здоров’я покращилися показники практики самообстеження молочних залоз із 41,6% до 86,6% (p = 0,003), а також значно зросли обсяг знань і мотивація (p = 0,001–0,002). Хоча мамографія сама по собі не продемонструвала переваг щодо зниження смертності порівняно з фізичним оглядом (відносний ризик = 0,99, 95% довірчий інтервал 0,88–1,12), самообстеження молочних залоз є доступним первинним методом, який сприяє своєчасному зверненню до лікаря та постійній участі в скринінгових програмах.
Автори: Armstrong, Gregory T., Arnold, Michael A., Blaes, Anne, Conces, Miriam R., Hasan, Hasibul, Henderson, Tara O., Im, Cindy, Lu, Zhanni, McDonald, Aaron J., Monick, Sarah, Moskowitz, Chaya S., Nanda, Rita, Neglia, Joseph P., Nolan, Vikki, Oeffinger, Kevin C., Rader, Ryan K., Robison, Leslie L., Sheade, Jori, Spector, Logan G., Stene, Emily, Turcotte, Lucie M., Wolfe, Heather, Yasui, Yutaka
Опубліковано: 1 березня 2025 р.
У багатоцентровому ретроспективному когортному дослідженні, що охопило 431 жінку, які пережили рак у дитинстві та в подальшому захворіли на рак молочної залози, було виявлено, що ризик смертності серед цих жінок був у 3,5 раза вищим (95% довірчий інтервал = 2,17–5,57) порівняно з групою жінок із первинним раком молочної залози (N = 344 пари). У групах пацієнток частіше застосовували мастектомію (81% проти 60%) і рідше – променеву терапію (18% проти 61%) або антрацикліни (47% проти 66%), що відображає компроміси в лікуванні, зумовлені попереднім впливом різних методів. Незважаючи на те, що показники відповідності лікування встановленим рекомендаціям були подібними (94% проти 93%), надмірний рівень смертності зберігався, що підкреслює важливість раннього виявлення за допомогою самоконтролю в цій групі високого ризику.
Автори: Cassie, Heather, Clarkson, Janet, Conway, David I., Glenny, Anne-Marie, McGoldrick, Niall, Shambhunath, Shambhunath, Walsh, Tanya, Wijesiri, Thushani, Young, Linda
Опубліковано: 1 березня 2024 р.
У цьому огляді було проаналізовано 19 систематичних оглядів, які охоплювали 199 первинних досліджень із загальною кількістю приблизно 2 460 600 учасників. Вісім систематичних оглядів були присвячені самостійному обстеженню молочних залоз для виявлення раку. За допомогою інструменту оцінки якості AMSTAR-2 було визначено 4 високоякісні та 2 огляди середньої якості. Аналіз, який охоплював лише ці 6 оглядів найвищої якості, показав наявність обмежених доказів, що підтверджують ефективність самостійного обстеження молочних залоз для різних типів раку. Освітні програми та індивідуальна інформація про ризики розвитку раку продемонстрували певний потенціал у підвищенні частоти самообстежень і поінформованості учасників щодо раку.
Гонконгська експертна робоча група з питань профілактики та скринінгу раку (CEWG), створена у 2002 році Координаційним комітетом з питань онкології, проаналізувала місцеві та міжнародні наукові дані щодо профілактики раку молочної залози. Рак молочної залози є найпоширенішим видом раку серед жінок у Гонконзі. Після оцінки місцевої епідеміології, нових даних і зарубіжного досвіду скринінгу, CEWG дійшла висновку, що всі жінки повинні бути обізнані щодо питань раку молочної залози та своєчасно звертатися за медичною допомогою у разі появи підозрілих симптомів. Ця рекомендація поширюється на всіх жінок незалежно від категорії ризику і є первинним профілактичним заходом, який слід застосовувати разом з іншими змінами способу життя.
У рамках скринінгового дослідження, проведеного серед 8278 жінок віком понад 42 роки (медіанний вік – 50 років, стандартне відхилення – 8 років), які проходили обстеження за допомогою мобільної програми мамографії Оманської асоціації з питань раку в період з 2009 по 2016 рік, за допомогою логістичної регресії було встановлено, що самостійне обстеження молочних залоз є значущим предиктором дотримання рекомендацій щодо проходження мамографії. Загалом, рівень дотримання повторних мамографічних обстежень становив лише 18%. Програма досягла показника виявлення раку на рівні 4,1 випадку на 1000 жінок, які пройшли обстеження, при цьому позитивна прогностична цінність становила 4,7%, чутливість – 53%, а специфічність – 92%. У жінок, які регулярно проводили самостійне обстеження молочних залоз, значно частіше спостерігалася готовність до повторного обстеження, що свідчить про те, що самостійне обстеження сприяє підтримці активної участі у програмах раннього виявлення раку.
Систематичний огляд із використанням змішаних методів провів пошук у чотирьох наукових базах даних (CINAHL, Medline, AMED, PsychInfo) та трьох базах даних систематичних оглядів, визначивши 210 статей, з яких 10 досліджень відповідали критеріям включення для жінок із сімейним анамнезом раку молочної залози (опубліковані з січня 2004 року по грудень 2014 року). Огляд виявив чіткий зв'язок між сприйняттям ризику раку молочної залози та поведінкою, спрямованою на захист здоров'я. Професійно проведений скринінг (мамографія, хіміопрофілактика) показав відповідні показники впровадження. Натомість, моделі поведінки, що потребують високого індивідуального втручання, включаючи самообстеження молочних залоз та зміни способу життя, не були настільки належним чином впроваджені, а процес прийняття рішень щодо цих моделей поведінки не був настільки чітко пов'язаний зі сприйняттям ризику.
Автори: Febrianti, T. (Thresya), Masjkuri, N. M. (Nuning)
Опубліковано: 1 вересня 2016 р.
Дослідження типу «випадок-контроль» за участю 122 пацієнток з раком молочної залози (61 випадок, 61 контрольна група) у Загальній лікарні імені доктора М. Джаміля Паданг (липень-грудень 2013 року) показало, що жінки з нижчим рівнем знань мали в 1,86 раза вищу ймовірність відкласти звернення за лікуванням порівняно з тими, хто мав вищий рівень знань (ВШ = 1,86, 95% ДІ 0,68–5,089). Результати дослідження свідчать про те, що підвищена обізнаність про рак молочної залози сприяє більш ранньому виявленню захворювання завдяки самомоніторингу та скринінговим практикам.
Автори: Dyanti, G. A. (Gusti), Suariyani, N. L. (Ni)
Опубліковано: 1 січня 2016 р.
У дослідженні типу «випадок-контроль», проведеному в Індонезії у квітні–травні 2015 року, було вивчено стан 108 пацієнток із раком молочної залози. Для відбору використовували метод послідовного та зручного відбору. Найбільш значущим фактором, що впливає на своєчасність проходження скринінгу, виявилася поведінка щодо раннього виявлення: у жінок, які ніколи не проводили самообстеження, ризик затримки зі скринінгом був у 11,08 раза більшим (p < 0,001), ніж у тих, хто регулярно проводив самообстеження. У жінок, які рідко проводили самообстеження, цей ризик був у 5,18 раза більшим (p = 0,032). Низький рівень обізнаності про рак молочної залози також значною мірою впливав на затримку зі скринінгом (відносний ризик 15,7, p < 0,001 для низького рівня обізнаності; відносний ризик 9,5, p = 0,011 для середнього рівня обізнаності). Відсутність інформації або недостатнє інформування через засоби масової інформації незалежно пов’язані із затримкою (відносний ризик 2,75, p = 0,011), а відсутність підтримки з боку партнера чи сім’ї збільшувала ймовірність затримки (відносний ризик 4,35, p < 0,001).
У цьому квазіекспериментальному дослідженні з використанням нееквівалентної контрольної групи та багатоступеневої вибірки 40 жінок віком від 30 до 50 років було розділено на експериментальну (n=20) та контрольну (n=20) групи. В експериментальній групі, яка отримувала інформацію про самообстеження молочних залоз, спостерігалося значне покращення рівня обізнаності: середній показник до тестування становив 14,55, а після тестування – 17,10, порівняно зі зміною в контрольній групі з 14,05 до 14,25. Показники мотивації зросли з 59,45 до 65,45 в експериментальній групі та з 59,20 до 59,65 у контрольній групі. Тест Манна-Уітні підтвердив значні відмінності між групами як за рівнем обізнаності (p=0,001), так і за мотивацією (p=0,002) при α=0,05, що демонструє ефективність інформаційної кампанії щодо техніки самообстеження молочних залоз у підвищенні рівня обізнаності та мотивації жінок до регулярного проведення самообстеження.
Автори: Husodo, B. T. (Besar), Lestari, D. P. (Dwi), Prabamurti, P. N. (Priyadi)
Опубліковано: 1 січня 2016 р.
У квазіекспериментальному дослідженні з використанням нееквівалентної контрольної групи, в якому взяли участь 60 студенток, було оцінено вплив просвітницької роботи щодо питань здоров’я на рівень знань про самообстеження молочних залоз (СОМЗ), ставлення до нього та практичні навички. Для аналізу даних використовувалися парні t-тести та тести Вілкоксона (альфа = 0,05). У експериментальній групі спостерігалося статистично значуще збільшення показників за всіма трьома параметрами – рівень знань, ставлення та практичні навички щодо СОМЗ, тоді як у контрольній групі не було виявлено суттєвих змін. Розміри ефекту (ета-квадрат) становили 0,084 для рівня знань, 0,352 для ставлення та 0,062 для практичних навичок, що свідчить про значний вплив на ставлення та невеликий або середній вплив на рівень знань і практичні навички.
У рамках програми скринінгу, проведеної в місті Ханпур Калан та навколишніх селах штату Хар’яна, медичні працівники навчали жінок самостійному обстеженню молочних залоз. Під час вибіркового опитування було виявлено численні захворювання молочних залоз серед учасниць, зокрема фіброаденоматоз, аденокарциному, утворення в пахвових лімфатичних вузлах, галакторею, фіброкістозну хворобу та мастит. Програма показала, що скринінг жінок без симптомів, але з клінічно значущими, хоч і не виявленими раніше проявами захворювання, є важливим для зменшення поширеності раку молочної залози. Завдяки проведенню відповідних освітніх заходів кваліфікованими медсестрами вдалося підвищити обізнаність жінок щодо важливості скринінгу та заохотити їх своєчасно звертатися за медичною допомогою.
Автори: Bretveld, Reini, Saadatmand, Sepideh, Siesling, Sabine, Tilanus-Linthorst, Madeleine M.A.
Опубліковано: 1 січня 2015 р.
У проспективному загальнонаціональному когортному дослідженні зі 173 797 пацієнток з раком молочної залози з Нідерландського реєстру раку (1999-2012) п'ятирічна відносна виживаність досягла 100% для пухлин ≤1 см у когорті 2006-2012 років. Смертність значно зростала з розміром пухлини понад 1 см (T1c проти T1a: коефіцієнт ризику 1,54, 95% ДІ 1,33-1,78), але суттєвої різниці для інвазивних видів раку до 1 см не було (T1b проти T1a: HR 1,04, 95% ДІ 0,88-1,22). Пацієнтки у 2006-2012 роках мали менші пухлини на момент постановки діагнозу (≤T1: 65% проти 60%, P <0,001) та більше випадків ураження лімфатичних вузлів (N0: 68% проти 65%, P <0,001). Загальна п'ятирічна відносна виживаність покращилася до 96% у пізнішій когорті.
Автори: Anthony B. Miller, Claus Wall, Cornelia J. Baines, Ping Sun, Steven A. Narod, Teresa To
Опубліковано: 11 лютого 2014 р.
У цьому рандомізованому контрольованому дослідженні, в якому взяли участь 89 835 жінок віком 40-59 років у 15 канадських скринінгових центрах, що спостерігалися протягом 25 років, щорічна мамографія не знизила смертність від раку молочної залози порівняно з лише фізичним обстеженням. Протягом періоду скринінгу сталося 180 смертей у групі мамографії (n=44 925) проти 171 у контрольній групі (n=44 910) з коефіцієнтом ризику 1,05 (95% ДІ 0,85-1,30). Протягом усього періоду дослідження кумулятивна смертність від раку молочної залози була майже ідентичною (500 проти 505 смертей; ВР 0,99, 95% ДІ 0,88-1,12). Крім того, 22% (106/484) інвазивних видів раку, виявлених під час скринінгу, були гіпердіагностовані, що становить один гіпердіагностований рак на 424 обстежених жінок.
Проведено дослідження типу «випадок-контроль» за участю 48 жінок репродуктивного віку (24 жінки у контрольній групі та 24 – у дослідницькій), яких відібрано методом простої випадкової вибірки. Аналіз хі-квадрат показав, що усвідомлення наявності ризику значною мірою пов’язане з практикою раннього самообстеження молочних залоз (p = 0,013), а також те, що сприйняті перешкоди також мають значний зв’язок (p = 0,021). Лише у 22,4% пацієнток з раком молочної залози в Індонезії діагноз ставиться на ранніх стадіях, тоді як у 68,6% – на пізніх. Усвідомлена користь не мала значного зв’язку з практикою раннього самообстеження (p = 0,348). Жінки, які більше усвідомлюють ризик розвитку раку молочної залози та відчувають менше перешкод, частіше практикують раннє самообстеження.
У проведеному в лікарні Санглах парному дослідженні «випадок–контроль» (n=76, 38 випадків і 38 контрольних груп) було встановлено, що наявність в анамнезі захворювань молочної залози пов’язана з двофакторним відносним ризиком (OR) у розмірі 13,5 (95% довірчий інтервал: 3,21–56,77), а наявність в анамнезі інфекцій молочної залози була єдиним значущим багатофакторним предиктором з OR=43,19 (95% довірчий інтервал: 8,79–212,27). Автори дослідження особливо рекомендували посилити просвітницьку роботу щодо раннього виявлення та скринінгу, а також покращити доступ до можливостей проведення мамографії як елемент національної політики. Ці результати підтверджують важливість самостійного обстеження молочної залози пацієнтками як первинної стратегії для раннього виявлення змін у грудях, особливо з огляду на те, що перенесені раніше захворювання молочної залози значно підвищують ризик розвитку раку.
У рамках кластерного рандомізованого контрольованого дослідження 60 студенток коледжу було випадковим чином розподілено на дві групи по 30 осіб кожна для оцінки ефективності різних методів просвітницької роботи щодо самообстеження молочних залоз. Просвітницька робота значно покращила ставлення до самообстеження молочних залоз, незалежно від використаного методу (95% ДІ, p < 0,001). Змінна «метод просвітницької роботи» продемонструвала виражений позитивний вплив на ставлення до самообстеження молочних залоз (b1 = 9,15, 95% ДІ від 6,82 до 11,48, p < 0,001). Рівень знань був незалежним і значущим предиктором позитивного ставлення до самообстеження молочних залоз (b2 = 0,37, 95% ДІ від 0,32 до 0,71, p = 0,019). Було виявлено значну взаємодію між методом просвітницької роботи та рівнем знань щодо ставлення до самообстеження молочних залоз (95% ДІ, p = 0,030), що свідчить про те, що поєднання ефективної просвітницької роботи та вищого початкового рівня знань призводить до найсильнішого позитивного ставлення до регулярного проведення самообстеження молочних залоз.
У нерандомізованому інтервенційному дослідженні з використанням моделі Соломона 79 медсестер були розділені на експериментальну та контрольну групи для оцінки навчання з питань обізнаності щодо раку молочної залози. Початкові бали за практичне клінічне обстеження молочних залоз були низькими та становили 12,5 з 30 (41,6%). Після скороченого навчального втручання бали за практичне обстеження значно покращилися до 26 з 30 (86,6%, p=0,003). Показники знань покращилися з 18 з 25 (72%) до 22 з 25 (88%, p<0,001). Дослідження продемонструвало, що навіть коротке структуроване навчання методам обстеження молочних залоз призводить до значного вимірного покращення навичок виявлення, що підтверджує цінність самообстеження молочних залоз як скринінгової практики в умовах обмежених ресурсів, де формальні програми скринінгу можуть бути обмежені.
Автори: A David, AB Moadel, AJ Winzelberg, AK Sandgren, Association_of_Breast_Surgery_at_BASO, B Pestalozzi, BL Andersen, Brown Loise SPGR, C Sheppard, CARS Robertson, Chagari Cea, D Chapman, D Palli, D Vaile, DA Montgomery, DA Montgomery, DA Montgomery, DM Gujral, E Grunfeld, E Grunfeld, E Grunfeld, E Grunfeld, E Kog, Early Breast Cancer Trialists' Collaborative G, Frances Taggart, Ganz, Ganz, GM Chlebowski RT, HM Milne, I Koinberg, I Soerjomataram, IL Koinberg, J Khatcheressian, Janet Dunn, JL Khatcheressian, JM Dixon, JMP Donnelly, K Beaver, KD Meneses, KL Taylor, KM Clough-Gorr, KS Courneya, KS Courneya, L Bertelsen, M Churn, M Grogan, M Jiwa, M Kimman, M Kontos, M Kriege, M Rosselli Del Turco, M Schaapveld, M van Hezewijk, M Vanhuyse, MJC van der Sangen, ML Irwin, ML Kimman, ML Kimman, ML McNeely, MP Coleman, MP Rojas, N Houssami, N Mutrie, National-Institute-for-Health-and-Clinical-Excellence, P Donnelly, P Donnelly, P-H Zahl, PA Ganz, PA Ganz, PA Ganz, Peter Donnelly, PJ Vos, PK Donnelly, R Knols, R Nikander, R Peto, S Lebel, S Lebel, SA Murray, Sheppard, T Gulliford, TF Hack, TK Yau, TL Lash, TL Lash, V Kataja, W Lu, X Gao, Y Chen, Y Chen
Опубліковано: 1 січня 2012 р.
У цьому систематичному огляді проаналізовано дослідження методів виявлення локального рецидиву та вторинного раку молочної залози. Мамографічно виявлені локальні рецидиви та ті, що були виявлені самими жінками, продемонстрували кращі показники виживання, ніж рецидиви, виявлені клінічним обстеженням під час планових подальших візитів. Огляд включав когортні дослідження з довгостроковим спостереженням, що вивчали методи виявлення рецидиву. Жінки, які хворіли на рак молочної залози, мають підвищений ризик розвитку вторинного раку молочної залози протягом щонайменше 20 років порівняно із загальною популяцією, що підкреслює важливість постійного самоспостереження після типового 5-річного періоду спостереження в лікарні.
Переглянути джерело →