Алкоголь

Було сформовано перспективну когорту з 288 802 учасників UK Biobank (середній вік – 56,2 року), які на початку дослідження не мали онкологічних захворювань. За ними спостерігали протягом у середньому 8,2 років (міжквартильний розмах: 7,4–8,9). Було розраховано скорочений показник дотримання рекомендацій, який враховував масу тіла, фізичну активність, вживання фруктів/овочів/клітковини, обмеження споживання червоного м’яса та оброблених м’ясних продуктів і обмеження вживання алкоголю (діапазон: 0–5 балів). Кожне збільшення показника на 1 бал було пов’язане зі зниженням ризику раку молочної залози на 10 % (відношення шансів – 0,90; 95% довірчий інтервал: 0,87–0,94). Протягом періоду спостереження у 23 448 учасників було діагностовано рак. Багатоваріантні моделі пропорційних ризиків Кокса з поправкою на супутні фактори підтвердили зворотний зв’язок.

Переглянути джерело →

У перспективній когортній групі Норвезького дослідження «Жінки та рак», яка налічувала приблизно 170 000 жінок, вживання алкоголю було одним із п’яти компонентів індексу здорового способу життя (ІЗС). Вищий показник ІЗС – що відображає менше споживання алкоголю у поєднанні з кращим харчуванням, фізичною активністю, відсутністю куріння та здоровим індексом маси тіла – був пов’язаний зі зниженням ризику раку молочної залози після менопаузи. Моделі пропорційних ризиків Кокса показали, що більші позитивні зміни в показнику ІЗС з часом були пов’язані зі зниженням загального ризику розвитку раку, спричиненого способом життя, незалежно від початкового показника ІЗС.

Переглянути джерело →

У проспективному когортному дослідженні NOWAC, яке охопило 96 869 жінок, споживання алкоголю оцінювалося за шкалою від 0 до 4 балів і було частиною індексу здорового способу життя. Кожне збільшення показника індексу на один бал пов’язувалося зі зниженням ризику раку молочної залози в постменопаузальний період на 3 % (відносний ризик 0,97; 95% довірчий інтервал: 0,96–0,98). Сукупний показник, де менше споживання алкоголю приносило більше балів, продемонстрував значний обернений зв’язок із захворюваністю на рак молочної залози протягом періоду спостереження (1996–2004 роки).

Переглянути джерело →

У репрезентативній для населення Великої Британії групі з 8670 дорослих, за якою спостерігали в період з 1984/85 по 2009 рік із використанням даних реєстру онкологічних захворювань, було виявлено статистично значущий лінійний зв’язок між типовим щотижневим споживанням алкоголю та ризиком розвитку раку молочної залози у жінок. Відносний ризик становив 1,27 на кожні 10 одиниць на тиждень (95% довірчий інтервал: 1,03–1,58), з урахуванням куріння та інших супутніх факторів. Лінійний аналіз показав відсутність безпечного порогу – кожне поступове збільшення щотижневої кількості алкоголю відповідало пропорційно вищому ризику розвитку раку молочної залози. Моделювання регресії Кокса з використанням детальних даних про споживання алкоголю, отриманих із щоденників, дозволило точніше оцінити вплив порівняно з простішими методами оцінки обсягу споживання.

Переглянути джерело →

Серед 380 395 європейців, яких спостерігали протягом 12,6 років, рак молочної залози входив до числа 2053 випадків смертей від раку, пов’язаних із вживанням алкоголю. У жінок, які споживали ≥30 г/день алкоголю, загальний показник ризику смертності становив 1,27 (95% ДІ 1,13–1,43) порівняно з жінками, які вживали помірні дози алкоголю (0,1–4,9 г/день). За результатами аналізу конкуруючих ризиків, смертність від раку, пов’язаного з алкоголем, у жінок була приблизно такою ж, як і смертність від серцево-судинних захворювань/ішемічної хвороби серця, що свідчить про те, що рак, зокрема рак молочної залози, становить значну частку смертей серед жінок, пов’язаних із вживанням алкоголю. Десятирічний ризик загальної смертності для жінок віком 60 років, які випивали >30 г/день, становив 5% для тих, хто ніколи не палив, і 7% для тих, хто зараз курить.

Переглянути джерело →

РКД ActWell (n=80 учасниць, 65 завершено) включало зменшення споживання алкоголю як одну з трьох цілей втручання поряд з масою тіла та фізичною активністю. Програма проводилася протягом 3 місяців у двох центрах програми скринінгу молочної залози NHS Scottish. Середній вік учасниць становив 58 ± 5,6 років, а середній ІМТ – 29,2 ± 7,0 кг/м², причому 44% повідомили про сімейний анамнез раку молочної залози. Загальне втручання призвело до значних міжгрупових відмінностей за масою тіла (-2,04 кг, 95% ДІ: від -3,24 до -0,85 кг), ІМТ, окружністю талії, фізичною активністю та часом сидіння. Рівень утримання учасниць становив 81%, і 70% рекомендували б програму.

Переглянути джерело →

У новозеландському дослідженні «випадок-контроль» за участю 1093 випадків раку молочної залози та 2118 відповідних контрольних груп було виявлено, що нижче споживання алкоголю було включено до одинадцятифакторного індексу здорового способу життя. Жінки маорі в постменопаузі, які набрали значну кількість балів у верхньому тертилі HLIS, мали значно нижчі шанси захворіти на рак молочної залози (ВШ 0,47, 95% ДІ 0,23–0,94) порівняно з нижнім тертилем. Дослідження охоплювало випадки раку молочної залози, зареєстровані з 2005 по 2007 рік, при цьому контрольні групи були зіставлені за етнічною приналежністю та 5-річним віковим діапазоном.

Переглянути джерело →

У проспективній когорті з 3146 жінок, у яких діагностували інвазивний рак молочної залози, у рамках Шведської мамографічної когортного дослідження, яке спостерігалося з 1987 по 2008 рік, сталося 385 смертей, пов'язаних з раком молочної залози, та 860 смертей загалом. Жінки, які споживали ≥10 г алкоголю на день (приблизно 0,75–1 напою), мали скоригований коефіцієнт ризику смерті, пов'язаної з раком молочної залози, 1,36 (95% ДІ 0,82–2,26; p_trend = 0,47) порівняно з жінками, які не вживали алкоголь, що вказує на відсутність статистично значущого зв'язку. Ті, хто споживав 3,4–9,9 г/день, мали на 33% нижчий ризик смерті від причин, не пов'язаних з раком молочної залози (ВР 0,67, 95% ДІ 0,50–0,90; p_trend = 0,04). Споживання алкоголю оцінювали за допомогою анкети щодо частоти вживання їжі, і використовували моделі пропорційного ризику Кокса, скориговані на вплив факторів, що впливають на результат.

Переглянути джерело →

Це рандомізоване контрольоване дослідження за участю 100 жінок, які перенесли рак молочної залози, включає помірне споживання алкоголю як специфічну дієтичну ціль у рамках втручання у спосіб життя. Учасниці групи втручання отримують індивідуальні рекомендації щодо вживання помірної кількості алкоголю поряд з іншими змінами в харчуванні протягом 24 тижнів. Дослідження контролює статус естрогену, маркери запалення, гормони стресу та імунну функцію як біомаркери, пов'язані з рецидивом захворювання та виживанням.

Переглянути джерело →

У когортному дослідженні, що охопило 36 856 жінок зі Швеції, у яких було діагностовано алкоголізм у період з 1965 по 1995 рік, виявлено збільшення захворюваності на рак молочної залози на 15% порівняно із загальною жіночою популяцією. Незважаючи на те, що припускається дуже високе споживання етанолу, яке є характерним для клінічного алкоголізму, помірне підвищення стандартизованого показника захворюваності не відповідає тому, що можна було б очікувати, виходячи з даних про взаємозв’язок між дозою та наслідками, отриманих у дослідженнях щодо помірного вживання алкоголю. За цією когортою спостерігали протягом 30 років за допомогою даних національного реєстру, що забезпечило надійний зв’язок на рівні всієї популяції. Отримані результати підтверджують, що вживання алкоголю пов’язане зі збільшенням ризику розвитку раку молочної залози, хоча так званий «парадокс алкоголізму» свідчить про те, що взаємозв’язок між дозою етанолу та захворюваністю на рак молочної залози не є суворо лінійним при дуже високих рівнях споживання.

Переглянути джерело →