Терапія прийняття та зобов'язань

Рекомендовано

2 досліджень · 1 рекомендація

Останнє оновлення: 25 лютого 2026 р.

Терапія прийняття та зобов'язань – Рак молочної залози

Рекомендовано2 досліджень

Терапія прийняття та відданості зменшує втому та покращує якість сну у пацієнток з раком молочної залози.

Два рандомізовані контрольовані дослідження за участю загалом 59 осіб оцінювали ефективність методу прийняття та зобов’язань (ACT) при лікуванні раку молочної залози. В одному з досліджень, проведеному серед 47 пацієнтів із метастатичною формою захворювання, шість сеансів ACT, що проводилися дистанційно по телефону, призвели до помірного зменшення відчуття втоми (коефіцієнт Коена d = -0,43) і порушень сну (d = -0,43) через 12 тижнів, продемонструвавши кращі результати порівняно з групою, яка отримувала лише інформацію та підтримку (d = -0,24 та -0,18 відповідно). Учасники, які проходили курс ACT, також показали значніше зменшення впливу втоми на повсякденне життя (d = -0,23 до -0,31) порівняно з мінімальними змінами в контрольній групі (d = -0,03 до 0,07), при цьому рівень утримання учасників становив 83% через 8 тижнів. У другому дослідженні за участю 12 жінок порівнювали ACT (8 сеансів: 3 індивідуальні, 5 групових) з когнітивно-поведінковою терапією, і було виявлено, що ACT забезпечує кращі результати щодо зменшення тривожності, депресії та покращення якості життя, причому найбільші відмінності спостерігалися під час подальшого спостереження через 12 місяців. Позитивний ефект ACT був пов’язаний зі збереженням активної поведінки, незважаючи на постійний емоційний дистрес.

Докази

Acceptance and commitment therapy for symptom interference in metastatic breast cancer patients: a pilot randomized trial

Автори: Bricker, Jonathan, Champion, Victoria L., Hirsh, Adam T., Johns, Shelley A., Li, Ruohong, Miller, Kathy D., Mina, Lida, Mosher, Catherine E., Newton, Erin V., Schneider, Bryan, Secinti, Ekin, Storniolo, Anna Maria

Опубліковано: 12 січня 2018 р.

У цьому рандомізованому контрольованому дослідженні за участю 47 пацієнток із симптоматичним метастатичним раком молочної залози шість телефонних сеансів АСТ показали багатообіцяючий вплив на втручання в симптоми. Через 12 тижнів після початку дослідження учасники АСТ продемонстрували помірне зниження втоми (d Коена = -0,43) та порушень сну (d Коена = -0,43) порівняно з меншими покращеннями в контрольній групі з навчанням/підтримкою (d = -0,24 для втоми, d = -0,18 для порушень сну). Учасники АСТ також показали зменшення втручання втоми (d = від -0,23 до -0,31) та порушень, пов'язаних зі сном, через 8 та 12 тижнів, тоді як учасники контрольної групи показали мінімальні зміни (d = від -0,03 до 0,07). Дослідження продемонструвало високу доцільність з 64% рівнем скринінгу відповідності та 83% утриманням у дослідженні через 8 тижнів. Групові відмінності не досягли статистичної значущості, що вказує на попередні, але багатообіцяючі результати, що вимагають подальшого дослідження.

Переглянути джерело →

Tratamiento psicológico para el afrontamiento del cáncer de mama. Estudio comparativo entre estrategias de aceptación y de control cognitivo

Автори: Gutierrez, Olga, Luciano, Carmen, Páez, Marisa Beatriz

У рандомізованому контрольованому дослідженні 12 жінок, у яких було діагностовано та проведено лікування раку молочної залози, були розподілені на дві групи: перша група отримувала терапію, засновану на прийнятті та відданості (Acceptance and Commitment Therapy, ACT), яка робила акцент на стратегіях прийняття (n=6), а друга – когнітивну терапію, що наголошувала на стратегіях когнітивного контролю (n=6). Лікування складалося з 8 сеансів (3 індивідуальні, 5 групових; по 3 жінки в кожній групі). Оцінювання рівня тривожності, депресії, якості життя та впливу на важливі сфери життя проводилося до початку лікування, після його завершення, а також через 3, 6 і 12 місяців. Група, яка отримувала терапію ACT, продемонструвала кращі результати порівняно з групою когнітивного контролю, причому найбільші відмінності спостерігалися через 12 місяців після завершення лікування. Зміни, пов’язані з терапією ACT, були особливо тісно пов’язані зі збереженням поведінкової активності навіть за наявності емоційного дискомфорту та страждань.